У Любечі Чернігівської області, практично на самому державному кордоні з Білоруссю, в Любецькому музеї створюють нову музейну експозицію «Любецька кераміка: 1000 років традиції. Від Київської Русі до сучасності». Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду. Нова експозиція розповідатиме про розвиток керамічної традиції Любеча та регіону впродовж століть – від доби Київської Русі до сучасності. Її основою стануть археологічні знахідки різних історичних періодів, а також керамічні предмети, передані до музею мешканцями Любеча. Любеч – один із символів Київської Русі та одне з найдавніших літописних міст. Археологічні дослідження дали змогу виявити численні унікальні матеріали, серед яких значне місце посідають керамічні вироби. Нова експозиція має не лише представити ці знахідки широкій аудиторії, а й показати тяглість місцевої культурної традиції протягом тисячоліття. Саме кераміка – один із найпоширеніших матеріалів, який археологи знаходять під час досліджень. За формою посуду, технологією його виготовлення та іншими особливостями можна визначати час його створення, простежувати культурні зв’язки та розвиток традицій.

Проєкт матиме одразу три взаємопов’язані складові: фізичну музейну експозицію, інтерактивну зону та віртуальну виставку. Віртуальна екскурсія керамічною колекцією буде доступна на сайті музейного комплексу «Древній Любеч». Особлива увага в проєкті приділена оцифруванню музейних предметів. Частину найцінніших експонатів планують перевести у цифровий формат і створити їхні 3D-моделі. Окремим напрямом стане цифровізація архітектурних пам’яток Любеча. Важливою частиною нової експозиції стане інтерактивна зона. Відвідувачі зможуть не лише розглядати керамічні вироби, а й торкатися їхніх копій. Частину моделей надрукують за допомогою 3D-принтера. Перед цим цифрові копії предметів створюватимуть методом фотограмметрії. Такий формат зробить експозицію доступнішою для різних категорій відвідувачів, зокрема дітей та людей із порушеннями зору. Водночас 3D-моделі дають можливість ознайомлюватися з музейними предметами дистанційно — через віртуальну експозицію.

Цифровізація має особливе значення і для збереження культурної спадщини в умовах війни. Створення цифрових копій дозволяє зафіксувати форму, розміри та інші характеристики музейних предметів і зберегти інформацію про них навіть у разі фізичної втрати оригіналу.

Перші 3D-моделі стародавньої кераміки вже доступні за посиланням

Над проєктом працюють фахівці Історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч», Інституту археології НАН України та Національного університету «Чернігівський колегіум». Реалізація проєкту відбувається з дотриманням необхідних безпекових вимог. Значна частина робіт виконується в обласному центрі.

Сама корупційна схема на оборонці працює цинічно: замовники військового сектору безготівково перераховують на рахунки броварського заводу штучно завищені суми, додаючи до 30% «повітря» до чистої вартості операцій. Після цього «Алтег» забирає свої 16% за так звану «обналічку» та покриття фінансових ризиків, а решту 84% повертає замовникам у вигляді тіньового «кешу». Розслідувачі наголошують, що гроші, які мали йти на максимальне здешевлення зброї та безпілотників для фронту, просто розчиняються в кишенях корупціонерів, а спроби зачистити інформаційний простір і видалити матеріали з провідних медіа лише доводять, що у справі замішані надто великі гроші.

За даними розслідування, за цією тіньовою імперією стоїть група соратників колишнього мера Києва Леоніда Черновецького. Офіційна структура власності ТОВ «АЛТЕГ» свідчить, що 100% капіталу належить АТ «ЗНВКІФ «ДЖЕНЕРАЛ ІНВЕСТМЕНТС»», через який бізнес контролюють В’ячеслав Супруненко, чинний депутат Київради Роман Ярошенко, екснардеп Олександр Супруненко та колишній депутат міськради Андрій Заєць. Документи підписані керівником КУА «АСВІО» Р.О. Мельченком, що доводить інтеграцію заводу у фінансову екосистему «Асвіо Банку», який правоохоронці з БЕБ вважають ядром для легалізації та виведення мільярдних «скруток».

Водночас структура власності суміжного гіганта ТОВ «БРАЗ» заплутана через кіпрські офшори, де левову частку у 90% капіталу тримає фірма «ALUMETA GROUP LTD». Вона своєю чергою належить компанії «ASVIO CAPITAL LTD» та особисто Роману Ярошенку, а серед фігурантів ланцюжка знову з’являються В’ячеслав Супруненко, Андрій Заєць та їхній літній родич Іван Супруненко. Кінцевими бенефіціарами заводу, за підписом директора А.О. Резніка, зафіксовані В’ячеслав Супруненко та Роман Ярошенко, а самі «офшорні манівці через Лімасол створені з єдиною метою — заплутати сліди податківців та БЕБ». Крім того, сама виробнича база у Броварах раніше була комунальним підприємством «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій», яке свого часу цинічно вивели з власності столичної громади.

Одним із найактивніших учасників схеми журналісти називають ТОВ «СТЕЛЛАР ДЖЕТ» під керівництвом Ірини Терех, яка під час війни раптово перетворилася на «королеву оборонки» та показала понад 1,77 мільярда гривень чистого прибутку. На профільних майданчиках компанія позиціонує себе як ІТ-стартап та R&D-бюро, що нібито займається науковими дослідженнями та розробкою дронів. «На папері надзвичайно легко завищити вартість «унікального коду» чи «експериментального прототипу» на сотні мільйонів гривень, списавши це на «високі технології»», — пишуть розслідувачі, додаючи, що реальні оборонні гроші конвертуються в готівку через броварський алюмінієвий завод та витрачаються на елітні автомобілі Lexus LX і розкішні лісові садиби організаторів.

Попри візити правоохоронців, тіньова імперія продовжує працювати, маскуючи фінансові махінації під «інновації». Автори матеріалу наголошують, що «СТЕЛЛАР ДЖЕТ» — лише один із гвинтиків системи, і наразі редакція проводить додаткові фінансові аудити щодо низки інших підприємств, серед яких ТОВ «АЛЮМАСТ», ТОВ «СТРІМ ТЕХНО», ТОВ «Січ Україна», ТОВ «АЛЬГИРА», ТОВ «СТОРОЖУК», ТОВ «Прометей-Плюс», ТОВ «ФІРМА «КАТАНА»» та ТОВ «Гурзуф дефенс». «Приховати правду не вдасться ні видаленням новин, ні високими кабінетами», — резюмують автори розслідування, обіцяючи незабаром оприлюднити нові факти.

Про це повідомляє телеграм-канал “190 – Антишахрайська платформа”.

«А ти пробував, недоросль недоюридична», — написав керівник області в одному з коментарів, додавши згодом: «Ти спочатку прізвище правильно напиши» (натякаючи на помилку в первинному пості, де його назвали «Бунченко»).

Адвокат оперативно відреагував на агресивні випади високопосадовця, повернувши дискусію у правове русло та натякнувши на кримінальні наслідки для чиновника.

«Так, пробував. А в скількох компаній Житомирської області за роки війни вилучили ВСЮ техніку??? І про недоросль недоюридичну, сподіваюсь, ми поговоримо на допиті..», — резюмував Євген Грушовець.

Така публічна поведінка держслужбовця під час війни лише підігріває підозри бізнесу щодо реальних мотивів «рейдерства».

“Закликаємо новопризначеного начальника Управління СБУ в Житомирській області Олександра Судика негайно втрутитися в ситуацію. Потрібно взяти під особистий контроль розслідування цього ймовірного рейдерського захоплення підприємства під прикриттям військових потреб та дати жорстку правову оцінку діям голови ОВА. Пане Олександре, не повторюйте помилок Володимира Компаніченка”, – наголосили журналісти.

Українські кіберполіцейські взяли участь у міжнародній операції з ідентифікації потерпілих від сексуального насильства над дітьми в інтернеті. До складу робочої групи увійшли представники Естонії, Латвії, Молдови, Румунії, Сполучених Штатів Америки та України, а також Інтерполу, Європолу, Департаменту розслідувань внутрішньої безпеки США (ICE HSI) та Центру боротьби з кіберзлочинністю Міністерства внутрішньої безпеки США.

З метою ідентифікації дітей, які стали жертвами сексуального насильства в мережі, поліцейські України разом із міжнародними колегами дослідили понад 156 тисяч файлів, загальним обсягом близько 360 ГБ, що містять злочинний контент. У межах операції встановлено особи 108 дітей, яких експлуатували для виготовлення порнографії, 37 з них – громадяни України. Усі дані оперативно передано компетентним органам каналами Інтерполу.

Українських кіберполіцейських відзначили сертифікатами за успішну роботу в міжнародній операції «Відроджена надія» (VIDFT).

Захід дозволив зміцнити робочі контакти з міжнародними партнерами у сфері протидії насильству над дітьми. Зокрема, було налагоджено взаємодію з правоохоронними органами Естонії, Латвії, Молдови, Румунії, США, а також із Європолом та Департаментом розслідувань внутрішньої безпеки США (ICE HSI) з питань протидії сексуальному насильству над дітьми в Інтернеті.

Також представники іноземних відомств засвідчили підтримку України в контексті протидії збройній агресії російської федерації.

Про це повідомляє Департамент кіберполіції Національної поліції України.

Кіберполіцейські та слідчі поліції Дніпропетровщини за процесуального керівництва Слобожанської окружної прокуратури викрили організовану злочинну групу, учасники якої облаштували власні кол-центри і телефонували громадянам від імені працівників служби безпеки банків та заволодівали їхніми коштами.

Поліцейські встановили, що фігуранти повідомляли потерпілим про нібито підозрілі транзакції, спроби оформлення кредитів або блокування банківських карток. Використовуючи методи соціальної інженерії, зловмисники входили в довіру та переконували людей переказувати кошти на підконтрольні рахунки, які позиціонували як «безпечні».

Дзвінки потерпілим здійснювалися, зокрема, і з тимчасово окупованих територій України. Для отримання та подальшого виведення коштів використовувалися банківські рахунки дропів та криптовалютні біржі.

Злочинна схема діяла з вересня 2025 року по травень 2026 року. Внаслідок протиправної діяльності вже встановлено 22 потерпілих, яким завдано збитків на майже 3 мільйона гривень.

Поліцейські провели 40 обшуків за місцями проживання фігурантів, у транспортних засобах та інших приміщеннях, які використовувалися у злочинній діяльності. У результаті вилучено десятки одиниць комп’ютерної техніки, мобільні телефони, SIM-картки, банківські картки, готівкові кошти, чорнову документацію та інші докази протиправної діяльності.

Наразі десятьом учасникам групи повідомлено про підозру за шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до восьми років. Суд уже обрав вісьмом підозрюваним запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави.

Триває досудове розслідування з метою встановлення усіх причетних до функціонування шахрайської мережі, а також остаточну кількість постраждалих і суму завданих збитків.

Викриттю злочинної діяльності сприяли співробітники служб безпеки банківських установ.

Встановлено, що у січні 2026 року до обвинуваченого звернувся військовозобов’язаний, який перебував у розшуку, з метою врегулювання питання військового обліку у зв’язку зі зміною місця роботи.

Посадовець повідомив чоловіку, що після оновлення військово-облікових даних та проходження ВЛК той підлягатиме мобілізації, однак за 4 000 доларів США запропонував «вирішити питання» щодо його непризову на військову службу.

Зокрема, він пообіцяв посприяти взяттю військовозобов’язаного на військовий облік у підпорядкованому відділі ТЦК та СП, зняттю з розшуку, оформленню необхідних документів, а також забезпечити проходження ВЛК без подальшої мобілізації до моменту оформлення бронювання на підприємстві критичної інфраструктури.

Для реалізації схеми обвинувачений залучив підлеглого – оператора відділу ТЦК та СП, який допоміг організувати зміну місця реєстрації військовозобов’язаного в межах території обслуговування відповідного ТЦК та СП, а також безпідставно видалив із реєстру відомості про його перебування у розшуку.

Після одержання неправомірної вигоди у розмірі 4 000 доларів США посадовця затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Крім того, у суді перебуває справа стосовно підлеглого працівника ТЦК та СП, який сприяв реалізації протиправної схеми.

Досудове розслідування здійснювалося Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві за оперативного супроводу УСР в Київській області, за сприяння Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Пресслужба Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону

Військові можуть посвідчувати довіреності, заповіти та розпорядження через командирів без нотаріуса, і документи матимуть повну юридичну силу. Про це повідомляє Міністерство оборони України.

В умовах інтенсивних бойових дій та обмеженого доступу до цивільної інфраструктури держава забезпечила військовослужбовців механізмом прямої реалізації юридичних прав. Командири військових частин наділені повноваженнями посвідчувати документи, що мають повну юридичну силу нотаріально посвідчених актів

Міністерство оборони України розповіло, чому військовим варто посвідчити деякі документи без нотаріуса вже зараз, які саме документи може посвідчити командир та як це відбувається.

Чому це варто зробити зараз

В умовах ведення бойових дій військовослужбовці часто не мають фізичної можливості відвідати нотаріуса. Повноваження командира усувають цей бар’єр: захисник може прямо на місці служби  (без поїздок, черг і держмита) оформити документи з повною юридичною силою.

Довіреність забезпечить рідним можливість діяти від імені захисника в установах і банках. Заповіт і розпорядження на випадок загибелі гарантують, що майно та виплати отримають саме ті, кого захисник сам визначив, а не ті, кого визначає закон у порядку черговості. Розпорядження на випадок полону дозволяє визначити спрямування грошового забезпечення — наприклад, повністю спрямувавши гроші тому, хто залишився вдома і потребує підтримки.

Усі посвідчені командиром документи мають повну юридичну силу нотаріально посвідчених. Їх можна у будь-який момент скасувати або оновити — шляхом подання нового документа тому самому командиру або нотаріусу.

Які документи може посвідчити командир

Перелік документів, які може безкоштовно посвідчити командир

1. Довіреність. Документ уповноважує іншу особу діяти від імені військовослужбовця: отримувати виплати, представляти інтереси в державних органах, розпоряджатися банківськими рахунками тощо. Єдине обмеження: довіреність, посвідчена командиром, не може стосуватися розпорядження нерухомим майном, цінними паперами або корпоративними правами — ці дії потребують нотаріуса.
2. Заповіт. Тобто, розпорядження майном на випадок смерті. Посвідчений командиром заповіт має повну юридичну силу нотаріально посвідченого. Його можна скасувати або замінити новим у будь-який момент.
3. Особисте розпорядження на випадок загибелі. Визначає, кому і в якій частці виплатити одноразову грошову допомогу. Без цього документа розподіл відбувається за загальними нормами закону про спадщину і може не збігатися з волею захисника.
4. Розпорядження на випадок полону або зникнення безвісти. Це новий інструмент, запроваджений у 2025 році. Без такого розпорядження грошове забезпечення виплачується рідним першої черги (дружина/чоловік, діти, батьки), але лише в межах 50% від нарахованої суми – решта зберігається за військовослужбовцем і виплачується йому після повернення. Особисте розпорядження дає захиснику можливість самостійно визначити, хто і в якій частці отримуватиме кошти – аж до 100% на одну особу за його вибором.

Як відбувається посвідчення документів

Процедура починається зі звернення до безпосереднього командира або уповноваженої ним посадової особи. Перед посвідченням командир зобов’язаний роз’яснити права та юридичні наслідки, переконатися у вільному волевиявленні, перевірити відповідність документа законодавству і, за бажанням, допомогти скласти його проєкт. Підпис ставиться у присутності командира та свідків (обов’язково у випадку посвідчення заповіту), після чого документ реєструється у журналі.

Законодавством передбачено, що довіреності та заповіти передаються до Міністерства юстиції і надалі реєструються відповідно в Єдиному реєстрі довіреностей або Спадковому реєстрі. Оригінал особистого розпорядження долучається до особової справи та передається на зберігання до ТЦК та СП, а у військовослужбовця залишається копія документа з відповідною відміткою.

Законодавча база та її еволюція

Повноваження командира посвідчувати документи – не винахід воєнного часу. Ця норма була закладена ще в Цивільному кодексі України (статті 245 і 1252) і конкретизована постановою Кабінету Міністрів № 419 1994 року: командир у місцях, де немає нотаріуса, завжди міг посвідчувати заповіти та довіреності для своїх підлеглих і членів їхніх сімей. Раніше ця норма діяла з єдиним територіальним обмеженням — повноваження надавалися виключно в тих локаціях, де не було доступу до послуг цивільних нотаріусів.

З початком повномасштабного вторгнення держава послідовно усувала це обмеження і розширювала перелік дій. Постановою КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року запроваджено особливий режим нотаріату в умовах воєнного стану: командир отримав право посвідчувати довіреності незалежно від місця дислокації. Постанова КМУ № 719 від 24 червня 2022 року уточнила перелік дій та порядок реєстрації посвідчених документів.

Найновіший пласт законодавства стосується особистих розпоряджень. Законом № 3995-IX від 1 лютого 2025 року закріплено право кожного військовослужбовця скласти окреме розпорядження на випадок полону або зникнення безвісти – про розподіл грошового забезпечення. Постанова КМУ № 550 від 14 травня 2024 року (зі змінами № 449 від 15 квітня 2025 року) затвердила порядок передачі цих документів і надала командирам повноваження посвідчувати підписи на них.

Під час зустрічі бійці поділилися власними спогадами з фронту та поспілкувалися з гостями. Серед запрошених спікерів були представники «Спецпідрозділу Тимура» ГУР МО: Денис Капустін (White Rex), Ігор Янков («Янкі»), Крістіан Ударов, Сергій Комзюк («Роланд»), а також інші військові.

Після презентації відбулася автограф-сесія, під час якої гості змогли поспілкуватися з бійцями та підписати примірники книги.

Книга вийшла у видавництві RAINSHOUSE за підтримки благодійного фонду «Завжди вірний» та інформаційного партнера Informer. До видання увійшли 100 історій штурмовиків, медиків і розвідників, які розповідають про оборону Київщини та “Азовсталі”, бої за Авдіївку й Бахмут та інші запеклі зіткнення на найгарячіших ділянках фронту.

Перехід на літній час відбудеться в ніч із 28 на 29 березня. О 03:00 стрілки годинників необхідно перевести на одну годину вперед.

Сучасні смартфони та комп’ютери зроблять це автоматично. Проте варто пам’ятати, що механічні пристрої доведеться налаштовувати вручну.

Чому скасування знову відклали

Питання про відмову від сезонного переведення часу в Україні обговорюється вже понад 10 років. Востаннє шанс зупинити “часові гойдалки” був у липні 2024 року, коли Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4201.

Документ передбачав фіксацію в Україні єдиного “київського” часу (UTC+2) на постійній основі. Проте закон досі не набрав чинності через низку причин.

Так, попри ухвалення парламентом, президент України Володимир Зеленський так і не підписав документ. Причина була в тому, що сплив термін ветування документу, а оскільки автором документу був голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, задля уникнення конфлікту законопроєкт “підвісили у повітрі”.

Інша причина – суто економічна. В разі відмови від літнього часу сонце влітку на сході України сходитиме о 03:00 ранку, а заходитиме занадто рано, що змусить промисловість та населення вмикати світло раніше.

А фіксація “зимового” часу призведе до значних збитків для бізнесу та збільшення споживання електроенергії у вечірні години. Що також погано позначиться на економіці загалом.

Нарешті, ще один важливий момент – Україна прагне узгодити свій часовий режим із країнами Європейського Союзу. В ЄС дискусія про скасування переведення стрілок також триває, але остаточного спільного рішення ще не прийнято. Тому більшість європейських країн так само “пересуває” час.